Басова Наталія Георгіївна
учитель вищої кваліфікаційної категорії
Слов'янської загальноосвітньої школи
I-II ступенів №20
Опис досвіду роботи
«Формування особистості учня шляхом розвитку пізнавального інтересу»
Педагогічне кредо
«Усіма можливими засобами потрібно запалювати
в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.
Я.А. Коменський».
Актуальність. У КОНЦЕПЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (12-РІЧНА ШКОЛА) (затверджено Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України N 12/5-2 від 22.11.2001) зазначено,що освіта ХХІ століття — це освіта для людини. Її стрижень — виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, особистості, яка уміє використовувати набуті знання і уміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію.
Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини,збуджує до постійного пошуку. Інтерес – важливий поштовх до будь-якої діяльності. Від нього залежить не тільки продуктивність оволодіння знаннями,але й загальний тонус всієї навчальної діяльності.
Наукова база досвіду. Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували Я.Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін. Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко та ін.
К. Д. Ушинський писав: «... навчання, позбавлене всякого інтересу і узяте тільки силою примусу. вбиває в учневі охоту до навчання, без якої він далеко не піде».
Технологія впровадження досвіду. Це і наштовхнуло мене на вибір саме такої науково – методичної теми: «Формування особистості учня шляхом розвитку пізнавального інтересу».
Як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Які використовувати методи і прийоми, щоб зацікавити школяра своїми уроками?
Сьогодні замало дитині «давати знання». З перших днів у школі дитину треба вчити вчитися, вчити думати, вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання радісно. Кожен урок для мене – це урок–відкриття. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.
Провідні ідеї мого творчого підходу до праці такі:
-
зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним .
-
досвід самостійної діяльності сприяє тому, щоб цікавість і первинна допитливість переросли в стійку якість особистості — пізнавальний інтерес.
Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до самостійного активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання.
З метою формування та розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках застосовую нестандартні прийоми педагогічної техніки.
Для моїх уроків традиційним є прийом «відтягнута відгадка», суть якого полягає в тому, що учням пропоную загадку, з відгадки якої розпочнеться наступний урок. Такий прийом інтригує дітей, викликає в них цікавість, закріплює увагу, активізує пізнавальні можливості. Спостерігаю, що постійне застосування цього прийому викликає сталий інтерес учнів до предмета.
Дуже подобається моїм учням ще один прийом – «Фантастичний компонент». Іноді досить перенестись уявою в іншу часову площину, епоху, щоб викликати в учнів інтерес. На уроках мови це виглядає так: «М’який знак вирушив у подорож» (узагальнення вивченого про вживання м’якого знака); «Про недоумка архітектора і його криві будинки» (помилки побудови речень); «Суперечка Підмета і Присудка». Практикую також прийом «Спіймай помилку», який дозволяє тримати в напрузі активізовану увагу учня, привчає дітей не сприймати все на віру, навчає їх тому, що помилки можуть підстерігати будь-де, викликає бажання мати тверді переконання і знання. Часто використовую на уроках мови і літератури «питання до тексту». Перед самостійним вивченням теоретичного матеріалу за підручником пропоную учням скласти до тексту список питань. За складеними питаннями можна встановити рівень осмислення учнями навчального матеріалу на уроці. У ході повторення вивченого на уроці використовую прийоми: спостереження, дослідження. гру «Суд над орфограмою», проблемні завдання.
Творчі та пізнавальні здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів – вправи «Уяви себе на місці якогось предмета», «Твої дії в певній ситуації», «Перевтілення», «Логічний ланцюжок», «Зазирни у дзеркало».
Заслуговують на увагу на уроці розповіді-загадки, задачі-жарти, кросворди з вивченої теми, розмальовки та малюнки з помилками, ребуси, чайнворди, шаради, анаграми як важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Використання такого матеріалу потребує мінімум витрати часу, але вносить в урок емоційний, яскравий момент,допоможе оживити опитування й активізувати у процесі роботу учнів.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую різні типи уроків: урок – казка, урок-дослідження, урок-диспут, урок-зустріч , урок-подорож, урок-літературно-музична композиція, урок-гра. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, прийшла до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання з використанням інноваційних технологій, що сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтерес дитини до навчання.
„Духовне життя дитини, - писав В.О. Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка». Тому гра є важливим засобом пізнання світу. Використовуючи її в навчальному процесі дає змогу мені успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення учнів до навчальної праці, збуджувати інтерес, підвищувати рівень навчальної праці, розвивати комунікативні навички. Ігри доречні й ефективні не на всіх уроках.
Велике значення в сучасній освіті мають інформаційно – комунікативні технології навчання. Змістовна комп’ютерна підтримка уроку може бути різноманітною.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, я намагаюся замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері. Така зміна є практично рівносильною.
Мною створено ряд мультимедійних презентацій по багатьох розділах навчального матеріалу: «Осінь», «Зима», «Зимівля птахів», «Хто такі риби?», «Підводне царство» та інші, відео файли.
Використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням пізнавальної активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності,пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.
Функції вчителя суттєво змінюються, коли на перший план виходить уміння організувати пошукову діяльність учнів та їх взаємодію з метою розвитку мотивації й соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні технології, зокрема, технології інтерактивного навчання. Формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроу.
Дуже великий вплив на формування інтересів школярів чинять форми організації навчальної діяльності. Чітка постановка пізнавальних завдань уроку, використання у навчальному процесі різноманітних самостійних робіт, творчих завдань і т. д. - все це є потужним засобом розвитку пізнавального інтересу. Учні при такій організації навчального процесу переживають цілий ряд позитивних емоцій, які сприяють підтримці і розвитку їх інтересу до предмета.
Кожен учень має «Мій помічник» (це папка з файлами), в якому міститься необхідний для запам’ятовування матеріал. Я вважаю, що при користуванні пам’ятками, опорними схемами використовуються можливості зорової пам’яті, а використання алгоритмів сприяють розвитку самостійності учнів, бо вчать логічної послідовності виконання розумових операцій.
Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.
Значну роль у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів відіграють і позакласні заняття: екскурсії , вікторини, сучасні ігри, свята. На протязі навчального року я організовую екскурсії у природу для ознайомлення та спостереження за змінами у навколишньому світі відповідно до зміни пір року.
Отже, у своїй педагогічній діяльності вчитель має постійно враховувати, що пізнавальний інтерес школяра виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження самостійної діяльності. Тому, якщо знання лише повідомляються учням і закріплюються, активність згортається, інтерес згасає.
Результативність досвіду. Вироблена система роботи дає позитивні результати. За результатами моніторингу навчальних досягнень зріс показник якості знань школярів. Якщо у 2014 році під час моніторингових досліджень достатній та високий рівень знань продемонструвати 62 % учнів,то у 2015 р. рівень якості знань збільшився відповідно до 65 %. Показник якості навченості учнів за підсумками 2012-2016 н.р. становить: з математики - 68%, з української мови - 69%, з читання - 72 %.
Участь у семінарах,методичних об’єднаннях дає можливість не лише познайомитися з роботою своїх колег,підвищити свій професійний рівень,але й поділитися власними наробками. Мій досвід роботи презентувався учительській спільноті шкіл міста, громадськості на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань, методичних семінарах.
Створюю власні презентації. Мною розроблені уроки з мультимедійним супроводом, ряд виховних заходів.
Маю друковані роботи в періодичних виданнях:
В науково-методичному журналі «Учительський журнал» видавництво «Основа»:
Урок української мови в 4 класі
«Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників»
http://teacherjournal.in.ua/shkilni-predmeti/mladshaya-shkola/8287-urok-ukrainskoi-movy-u-4-klasi
Публікація на методичному порталі
«Розвиток громадянської компетентності учнів початкових класів як шлях до формування патріотичної свідомості»
Публікація в газеті «Деловой Славянск» стаття«Небо-щоб без сліз,в світі-без війни»
http/slavdelo. dn.ua/2015/12/04
Мої учні - учасники інтелектуальних, творчих турнірів, конкурсів, змагань.
Команда нашого класу посіла перше місце у конкурсі талантів «Крок до слави»(2012-2013н.р.)
Стала переможцем у міському конкурсі творчості учениця Цитовцева Ангеліна(2014-2016н.р.)
Учениця 4 класу – Капустіна Ангеліна, брала участь у Всеукраїнському конкурсі знавців української мови ім. П.Яцика і зайняла перше місце серед учасників(2015-2016н.р.).
Аналізуючи свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки.
Пам'ятаймо, тільки те навчання гарне, яке стимулює розвиток, веде його за собою, а не служить просто збагаченню дитини новими відомостями, що легко входять у його свідомість.
Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інноваційних технологій є тільки допомогою в його діяльності. Включення їх у навчально-виховний процес дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів, зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі.
Я вірю в успіх нашої справи і всім серцем бажаю, щоб наші учні зростали в любові, мирі, злагоді, щоб ми зуміли посіяти в їхні душі “розумне, добре, вічне”.В. Шекспір казав (і був правий),що «життя – театр, а люди в нім актори». Ми з Вами – вчителі, і найцінніші почуття ми втілюємо у наші ролі.